http://klub-drug.ru/wp-content/uploads/2011/04/41.2.gif

Регіональний урок-конференція на тему: " Єдина родина в центрі України"

Розробка уроку класним керівником 6 класу :

Крижановською Т. Я.

Мета уроку: ознайомити учнів із Законом України про національні меншини в Україні, роль ксенофобії та расизму в суспільстві, виховувати толерантне відношення до людей різних національностей.

Тип уроку: урок - конференція

Обладнання: схеми,таблиці

Хід уроку

1. Повідомлення теми і мети уроку.

Тема : " Єдина родина в центрі України"

- Президент України наголошує - заклади системи освіти повинні виховувати молоде покоління у дусі толерантного ставлення до представників інших культур, традицій та релігій. Для виконання цього завдання 7 листопада в усіх школах області, зокрема, відбудеться Регіональний урок на тему:"Єдина родина в центрі України", який спрямований на формування ідей національного порозуміння та взаємоповаги.

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про національні меншини в Україні

Верховна Рад України виходячи із життєвих інтересів
української нації та всіх національностей в справі розбудови
незалежної демократичної держави, визнаючи нерозривність прав
людини і прав національностей, прагнучи реалізувати Декларацію
прав національностей України , дотримуючись
міжнародних зобов'язань щодо національних меншин, приймає цей
Закон з метою гарантування національним меншинам права на вільний
розвиток.
Стаття 1. Україна гарантує громадянам республіки незалежно
від їх національного походження рівні політичні, соціальні,
економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток
національної самосвідомості й самовиявлення.

Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних
підставах.

При забезпеченні прав осіб, які належать до національних
меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною
загальновизнаних прав людини.
Стаття 3. До національних меншин належать групи громадян
України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття
національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Стаття 5. Забезпечення формування та реалізацію державної
політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав
національних меншин України здійснюють центральні органи
виконавчої влади, визначені Президентом України.
Стаття 6. Держава гарантує всім національним меншинам права
на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною
мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або
через національні культурні товариства, розвиток національних
культурних традицій, використання національної символіки,
відзначення національних свят, сповідування своєї релігії,
задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової
інформації, створення національних культурних і навчальних
закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному
законодавству.

Що таке ксенофобія?

Ксенофо́бія (від грецьких слів ξένος (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та φόβος (фобос), що означає «страх») — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється у нав'язливому страху стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Форми й прояви ксенофобії

Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу в середині суспільства, що вважається чужою та шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об'єктом другої форми ксенофобії є головним чином культурні елементи, що вважаються чужими.

Сучасна ксенофобія в Україні

Сучасна ксенофобія в Україні часто маскується під боротьбу з українофобією . Вимоги україномовних громадян про задоволення їхніх націо­­наль­­но-куль­­турних потреб (кі­­но, книж­­ки та преса українською) здобувають назву «утискання прав інших» та «ксенофобія».

У незалежній Україні найнижчий рівень ксенофобії був у перші роки після проголошення незалежності, з середини 1990-х цей показник почав зростати і зараз рівень нетерпимості до іноземців та національних меншин є найвищий за останні 15 років. Найтолерантнішою групою в Україні є молодь — люди до 30 років.

Поняття про расизм.

Расизм - сукупність знань, в основі яких лежать положення про фізичну і психічну нерівноцінність людських рас і про вирішальний вплив расових відмінностей на історію і культуру.

Існує і дещо ширше визначення расизму в енциклопедії Britannica вказується, що расистським є переконання в тому, що расові ознаки мають вирішальний вплив на здібності, інтелект, моральність, поведінкові особливості і риси характеру окремої людської особистості, а не суспільства чи суспільної групи . Расизм обов'язково включає в себе ідеї про первинному поділі людей на вищі і нижчі раси, з яких перші є творцями цивілізації і покликані панувати над другими.

Загальна характеристика проблеми

Згідно із результатами опитувань громадської думки, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, найбільш толерантно мешканці південних областей ставляться до етнічних росіян та українців. Щодо американців та євреїв, громадяни відчувають ізольованість від цих національних груп, що, на нашу думку, межує з прихованою ксенофобією. Відверті ксенофобські настрої населення регіону виявляє до представників неєвропейської раси, культурно віддалених етносів - арабів, китайців, в'єтнамців, африканців, чеченців, а також до мігрантів та біженців. Останні тенденції розвитку сучасної суспільно-політичної ситуації у світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії набуває дедалі більш небезпечних форм. Неонацизм, антисемітизм, дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками породжують конфлікти, агресію між людьми різних культур та віросповідань, прояви расизму, релігійний екстремізм, політичну та ідеологічну нетерпимість. Всі ці небезпечні явища підривають принципи демократії, призводять до порушення прав людини і, отже, становлять реальну загрозу стабільному розвитку. Згідно із результатами досліджень Київського міжнародного інституту соціології у період між 1994 та 2005 роками рівень ксенофобії в Україні підвищився на 18 % (див. табл. 1). Прояви відкритої ксенофобії, що спостерігаються все частіше, включають випадки культурного вандалізму, хуліганства за національними ознаками, побиття людей на ґрунті расової та етнічної ненависті. Проблема ксенофобії є особливо актуальною для регіонів із поліетнічним складом населення, де характер міжнаціональних відносин відіграє надзвичайно важливу роль. Прикладом такого українського регіону є Південь, що суттєво відрізняється від інших за національним складом населення. Тут проживають представники 133 національностей, причому особи некорінної національності складають понад 45% населення, тоді як загалом по Україні цей показник дорівнює 26,4%. Таким чином, у масовій свідомості населення України продовжує зберігатися значний рівень національної межованості та ізольованості. Найбільш толерантно мешканці ставляться до етнічних росіян та українців. Щодо американців та євреїв, слід констатувати значну ізольованість в свідомості населення Півдня України від цих національних груп. Відверті ксенофобські настрої населення регіону виявляє до представників неєвропейської раси, культурно віддалених етносів - арабів, азіатів, циганів, чеченців, а також до мігрантів та біженців.

А люди різні

А люди є, як сонечко привітні,
Навколо випромінюють тепло.
Вони душею щирі і тендітні,
Вони, як в спеку, чисте джерело.

Є люди життєрадісні, гарячі,
Кипить у них енергія в душі.
Вони таку веселу мають вдачу,
А ти їх осудити не спіши.

Є люди добрі, вміють співчувати
І допоможуть, виручать з біди.
Але при цьому будуть ще й мовчати,
З людьми такими в світ за очі йди.

Є люди гарні, дуже симпатичні,
Всього в них в міру: доброти й тепла.
Вони веселі і реалістичні,
Ніколи не тримають в серці зла.

Близькі є люди і по духу рідні.
Без них, здається, й сонце б не зійшло.
Вони, як те повітря, нам потрібні.
Не уявляю, як без них було б?

З якими легко всім — це люди світлі.
Вони в житті, мов рятівні вогні.
І пелюсткові душі в них розквітлі.
Близькі ці люди й дорогі мені.

Дотепні є, що не шукають слова,
Воно у них завжди на язиці.
На всі питання відповідь готова.
Я їх люблю — дотепні люди ці!

Ще є розумні, ще — талановиті,
Красиві, щедрі, сильні люди є.
Ласкаві є і дуже працьовиті.
У цьому світі кожному своє.

Є люди різні. Я їх зустрічала.
Нема однакових, та в тім нема біди.
А серед тих, що я ось тут назвала,
Подумай трішки і себе знайди.

Бо є ще й інші, я про них не буду.
На тих не хочу витрачать слова.
То ж не згубися серед того люду
І не розтрать себе на них, бува.

Кiлькiсть переглядiв: 603

Коментарi