Форми й прояви ксенофобії

Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу в середині суспільства, що вважається чужою та шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об'єктом другої форми ксенофобії є головним чином культурні елементи, що вважаються чужими.

Сучасна ксенофобія в Україні

Сучасна ксенофобія в Україні часто маскується під боротьбу з українофобією . Вимоги україномовних громадян про задоволення їхніх націо­­наль­­но-куль­­турних потреб (кі­­но, книж­­ки та преса українською) здобувають назву «утискання прав інших» та «ксенофобія».

У незалежній Україні найнижчий рівень ксенофобії був у перші роки після проголошення незалежності, з середини 1990-х цей показник почав зростати і зараз рівень нетерпимості до іноземців та національних меншин є найвищий за останні 15 років. Найтолерантнішою групою в Україні є молодь — люди до 30 років.

Поняття про расизм.

Расизм - сукупність знань, в основі яких лежать положення про фізичну і психічну нерівноцінність людських рас і про вирішальний вплив расових відмінностей на історію і культуру.

Існує і дещо ширше визначення расизму в енциклопедії Britannica вказується, що расистським є переконання в тому, що расові ознаки мають вирішальний вплив на здібності, інтелект, моральність, поведінкові особливості і риси характеру окремої людської особистості, а не суспільства чи суспільної групи . Расизм обов'язково включає в себе ідеї про первинному поділі людей на вищі і нижчі раси, з яких перші є творцями цивілізації і покликані панувати над другими.

Загальна характеристика проблеми

Згідно із результатами опитувань громадської думки, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, найбільш толерантно мешканці південних областей ставляться до етнічних росіян та українців. Щодо американців та євреїв, громадяни відчувають ізольованість від цих національних груп, що, на нашу думку, межує з прихованою ксенофобією. Відверті ксенофобські настрої населення регіону виявляє до представників неєвропейської раси, культурно віддалених етносів - арабів, китайців, в'єтнамців, африканців, чеченців, а також до мігрантів та біженців. Останні тенденції розвитку сучасної суспільно-політичної ситуації у світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії набуває дедалі більш небезпечних форм. Неонацизм, антисемітизм, дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками породжують конфлікти, агресію між людьми різних культур та віросповідань, прояви расизму, релігійний екстремізм, політичну та ідеологічну нетерпимість. Всі ці небезпечні явища підривають принципи демократії, призводять до порушення прав людини і, отже, становлять реальну загрозу стабільному розвитку. Згідно із результатами досліджень Київського міжнародного інституту соціології у період між 1994 та 2005 роками рівень ксенофобії в Україні підвищився на 18 % (див. табл. 1). Прояви відкритої ксенофобії, що спостерігаються все частіше, включають випадки культурного вандалізму, хуліганства за національними ознаками, побиття людей на ґрунті расової та етнічної ненависті. Проблема ксенофобії є особливо актуальною для регіонів із поліетнічним складом населення, де характер міжнаціональних відносин відіграє надзвичайно важливу роль. Прикладом такого українського регіону є Південь, що суттєво відрізняється від інших за національним складом населення. Тут проживають представники 133 національностей, причому особи некорінної національності складають понад 45% населення, тоді як загалом по Україні цей показник дорівнює 26,4%. Таким чином, у масовій свідомості населення України продовжує зберігатися значний рівень національної межованості та ізольованості. Найбільш толерантно мешканці ставляться до етнічних росіян та українців. Щодо американців та євреїв, слід констатувати значну ізольованість в свідомості населення Півдня України від цих національних груп. Відверті ксенофобські настрої населення регіону виявляє до представників неєвропейської раси, культурно віддалених етносів - арабів, азіатів, циганів, чеченців, а також до мігрантів та біженців.