Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес

(Вчитель російської мови та світової літератури: Крижановська Т. Я. )

Вчимося не для школи, а для життя

Античне прислів'я

Сучасна освітня парадигма вимагає переходу від пасивних до активних технологій навчання.

Перед учителем гуманітарних дисциплін, зокрема учителем світової літератури, постали нові завдання: перехід від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій, зростати духовно, думати про сенс життя та про своє місце в цім світі. Саме це зможе врятувати нас від засилля бездуховності, змінити суспільство, відродити державу. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес школи забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень.

Під час вивчення світової літератури слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп'ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури.

У сучасному світі, який дедалі більше орієнтується на інтелектуальний та творчий потенціал особистості, лише життєво-компетентна людина, яка володіє новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями спроможна себе реалізувати та досягти успіху.

Все вищезазначене спонукало мене обрати науково-методичну проблему: « Впровадження інноваційних технологій та розвиток життєво-творчих компетентностей учнів на уроках російської мови та світової літератури»

Я вважаю, що ця проблема є актуальною на сучасному етапі в період особистісно-орієнтованого навчання. У практичній роботі інноваційну педагогічну діяльність пов'язую з відмовою від штампів та стереотипів.

На мій погляд інноваційні методики створюють прекрасні умови для реалізації креативного потенціалу дитини. Вони дозволяють виявляти, розвивати здібності кожного учня, стимулювати самостійну творчу діяльність, а отже, дають змогу повніше використовувати потенціал особистості.

Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – занять із світової літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня.

Ми - словесники остерігаємось , щоб комп’ютер не витіснив учителя з уроку літератури.

Необхідно пам’ятати про здоров’язберігаючі технології . Не забувати, що комп’ютер не замінює вчителя, а лише доповнює його. І найголовніше: у центрі уваги уроку світової літератури все ще знаходиться особистість учня, проблеми його розвитку засобами мистецтва слова.

Сьогодні використання на уроці комп'ютера, телевізора, відео стало звичною справою. Багато програмних педагогічних засобів дозволяють "осучаснити" урок літератури. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які використовує вчитель на уроці, не повинні носити лише ілюстративний характер. Найкраще поєднувати сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Наприклад, не просто продемонструвати дев'ятикласникам навчальний фільм про Вільяма Шекспіра, а створити проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомляю учнів про те, що режиссер фільму не врахував деякі обставини життя письменника. Даю проблемне завдання щколярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму про В.Шекспіра. Отже, щоб виконати це завдання, учні повинні уважно подивитися фільм, послухати розповідь учителя, прочитати статтю підручника, ознайомитися з додатковою інформацією про видатного англійського письменника і лише потім скласти "поради режисеру". У такому завданні крім технології проблемного навчання реалізовується ще одна технологія — розвиток навичок мислення високого рівня .

Учні вміють створювати публікації, презентації, тому володіють такими комп'ютерними програмами як "Publisher" та "Power Point".

У сучасному освітньому просторі стали актуальними поняття «інформаційно-комунікаційних технології», «медіаграмотність», «медіа-освіта», «мультимедіа». Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну житті. Реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отриманні знання до власного життєвого простору.

Медіаграмотність дозволяє людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету, розвиває критичне мислення.

Основою проведення уроку літератури з використанням ІКТ є два основних поняття: «гіпертекст» та «медіаосвіта».

Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з інтернет-бібліотеками, ілюстрування навчального матеріалу, обробку даних – дидактичні матеріали з екрану, використання відеоматеріалів, фрагментів теле-, художніх фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що породжує новий жанр уроку – комп’ютерно-орієнтований урок.

Найбільш оптимальними різновидами інтеграції літератури та медіаосвіти є:

1) тексти підручника;

2) дидактичні матеріали;

3) тексти художніх творів;

4) критична література;

5) періодична преса;

6) телевізійні передачі;

7) аудіо - та відеозаписи;

8) музичні твори;

9) довідкова та енциклопедична література;

10) освітні сайти;

11) електронні підручники та посібники .

Серед інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках світової літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя, тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожної особистості. Можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на мою думку, є невичерпними. Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так і учням отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей, словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступні у друкованому вигляді. Беззаперечною перевагою Інтернету є постійний доступ до найновішої, "найсвіжішої" інформації.

Останнім часом актуальний метод проектів. Ця педагогічна технологія імпонує мені тим, що вона зорієнтована на здобуття учнем нових знань шляхом самоосвіти і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Педагогічна література подає кілька типів проектів, що використовуються у шкільному навчанні.

Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовуємо найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачуємо необхідність при цьому обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження, доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження.

Специфіка викладання світової літератури поставила на вимогу часу впровадження не тільки нових форм та методів роботи, а й використання новітніх технічних засобів. Абсолютно усі ланки методики викладання, реалізації нових форм роботи пов’язані з використанням комп’ютерної техніки.

Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури. Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Форми роботи з використанням комп'ютера на уроках світової літератури:

вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах з допомогою певного програмного забезпечення. Це ж стосується і виконання певного завдання. Учитель спрямовує свою роботу на корекцію діяльності учнів. Складність цього напряму полягає у тому, що не завжди вчитель має вільний доступ до комп’ютерної техніки для одночасної роботи принаймні половини учнів класу;

- використання Інтернету, компакт-дисків для виконання проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання;

- проведення різноманітних опитувань, тестувань, тематичного оцінювання. Необхідно відзначити, що комп'ютерна підтримка підручника як засобу посилення функціональності змісту і забезпечення мотивації навчання є вкрай необхідною на сьогоднішній день. Електронний підручник чи посібник виконує такі ж дидактичні завдання, як і традиційний. Але водночас він має низку переваг. Головною з них є застосування мультимедіа, що дає можливість відтворювати візуальну та аудіоінформацію (кінохроніку, уривки з художніх та документальних кінофільмів, анімаційні діаграми).

Мультимедійний супровід уроків розширює інтерпретаційне поле художнього твору:

- отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструктору на основі отриманої інформації, культурні зразки;

- поєднання традиційних джерел інформації та нетрадиційних;

- новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язане з використанням зорової та адитивної наочності.

Основні напрями реалізації ідеї : залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту; розвиток критичного мислення; розвиток творчих здібностей; розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному просторі; формування інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних потреб; інтенсифікація навчання і виховання за рахунок використання ІКТ; удосконалення науково - методичного забезпечення навчально - виховного процесу; оптимізація освіти на основі використання інформаційно – комунікаційних технологій головне завдання медіаосвіти – підготувати дітей до життя в інформаційному суспільстві, формувати в них уміння користуватись інформацією у будь-якому вигляді, допомогти їм усвідомити результати впливу на людину засобів масової комунікації.

Існують різні види мультимедійних уроків.

Мультимедіа – це сучасна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).

Мультимедійний урок має такі властивості: емоційність, різноплановість, різнорівневість, творчий й художній потенціал. Таким чином можна виділити такі види медіауроків: урок-презентація, урок-розробка інтерактивного плакату або колажу, урок захисту проектів, урок-коментар аудіокниги, урок-екранізація роману, урок-дискусія у режимі Інтернет-конференції, урок – створення Wiki–газети, web-квест та ін.

Які ж переваги мультимедійного уроку я знайшла для себе? Перш за все, зацікавленість учнів уроком. Сучасні діти – це діти екранної інформації. Інформація екрану монітора, інтерактивної дошки, проектора, телевізора сприймається ними набагато краще, ніж книжна інформація. І це той важливий фактор, який я враховую при організації уроку. Використання ІКТ на сучасному уроці робить його унаочненим, динамічним, яскравим і, безперечно, результативним. Завдання вчителя світової літератури полягає в тому, щоб навчити своїх вихованців належно розуміти художній твір, аргументовано його аналізувати і формувати своє ставлення до прочитаного. Тож необхідно, щоб кожен урок був цікавим для них, захоплював. Цього можна досягти шляхом поєднання комп'ютерних технологій та інтерактивних прийомів.

За допомогою програми «РоwerРоіnt» розроблено цикл уроків-презентацій, зокрема «Байка у світовій літературі», «Загальна характеристика доби Відродження», «Просвітництво», «Загальна характеристика епохи романтизму», урок-презентація «Життєвий і творчий шлях М. Гоголя» тощо.

Підготовка подібних уроків потребує багато часу, проте їхні переваги перед традиційними формами викладу навчального матеріалу очевидні. Серед них:

Ø робота в комп'ютерному класі викликає інтерес учнів;

Ø з'являється можливість використання великої кількості якісної, кольорової наочності;

Ø зростає інформаційна насиченість заняття;

Ø задіюється і слухова, і зорова пам'ять школярів;

Ø розвивається їхнє асоціативне мислення;

Ø підвищується ефективність використання навчального часу;

Ø відбувається інтенсифікація навчального процесу;

Ø учні знайомляться з кращими зразками живопису, скульптури, архітектури;

Ø ефективно здійснюються міжпредметні зв'язки: література – мистецтво – історія – географія;

Ø розширюється світогляд школярів;

Ø обсяговий матеріал подається лаконічно, чітко, яскраво, сучасно, з використанням анімації.

Ø повна залежність від технічних умов, зокрема наявності електроенергії.

Урок ХХІ століття – це урок з ІКТ. Уроки з використанням ІКТ мають практичні, теоретичні та пізнавальні результати, вони цікаві учням. Учні на уроках з використанням ІКТ – це не звичайні п’ятикласники, старшокласники, а веб-дизайнери, автори ідеї сайту, письменники, художники-ілюстратори, аніматори, дослідники інших світів – тобто творчі люди, які вміють творити у співпраці, у команді. Використовуючи інформаційні технології в навчальному процесі, не варто робити це епізодично, безсистемно, інакше вони не впливатимуть на результати навчання. Варто розумно використовувати медіазасоби та усвідомлювати, що вибір технічних засобів обумовлений формою навчального заняття (урок-презентація, урок-дослідження, практикум, віртуальна екскурсія, тематичний проект чи ін.).

Впровадження комп'ютерних програм ефективно поєднується з іншими інноваційними технологіями, зокрема такими, як проектна діяльність, методика критичного мислення, кооперативне навчання, а також з багатьма поширеними нині формами і прийомами навчання школярів, а саме: лекція, робота з епіграфом, постановка проблемного запитання, робота в парах, мікрофон, мозковий штурм, складання сенкана, аналіз схем, таблиць, зіставлення ілюстрацій з художнім твором, характеристика літературного персонажа, аналіз ілюстративного матеріалу, евристична бесіда, робота з текстом літературного твору, самостійна робота учнів, випереджальні домашні завдання, літературні повідомлення, створення власного проекту, творчий переказ, робота з літературознавчими поняттями тощо. Загальновідомо, що найефективнішою є та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, й запам'ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів її сприйняття активізовано. За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять». Тож саме застосування мультимедіа значно підвищує ефективність навчання, робить урок цікавим і корисним.

Як правило, оглядові теми в школі – це лекція вчителя та пасивне слухання учнів. Зовсім іншим буде результат, якщо обрати інтерактивне навчання з використанням мультимедіа. Приміром, на уроці «Західна поезія: спектр літературних течій та їх художніх програм» в 11 класі є можливість не тільки структурувати складний теоретичний матеріал в логічні групи, виокремивши в кожній з них головне, а й «відвідати» віртуальний музей модерністського живопису. Теоретичний матеріал, поданий таким чином, учні застосовують на наступному уроці, коли їм пропонується довести належність певного вірша до конкретної модерністської течії (для виконання цієї роботи старшокласники об'єднуються в групи, кожна з яких отримує окремий вірш і завдання).

Матеріали фонохрестоматії використовую з метою познайомити з голосом і манерою виконання знаменитих письменників і акторів. Наприклад, при вивченні в 11 класі творчості В. Маяковського пропоную учням прослухати виконання власних творів самим поетом. Це дає змогу краще зрозуміти стиль поета, особливості тематики. Інколи використовую такий вид роботи з метою еталонного прочитання, до якого варто прагнути. Прекрасно підвищують інтерес до уроків літератури і до творчості поетів відеокліпи, створені за піснями на вірші, що вивчаються у шкільній програмі.

При цьому я беру музику в сучасній обробці, що також допомагає наблизити поета до сучасного слухача, показати актуальність його поезії в наші дні. Учні на моїх уроках не просто споглядають якусь презентацію чи відеоролик, а ще й виконують заздалегідь запропоновані завдання.

Інформаційні технології використовуються починаючи з 5 класу. Викладаючи пропедевтичний курс літератури, береться до уваги, що в дітей 5-6 класів ефективність засвоєння навчального матеріалу дуже залежить від його візуалізації. Їм подобається розглядати ілюстрації, слухати музику. Тому створюються презентації для дітей цього віку на основі візуальної інформації.

Для п'ятикласників характерне нестійке концентрування уваги на окремому предметі чи явищі, тому так важко ними засвоюються теоретичні поняття. І саме через презентацію є можливість полегшити сприйняття складних для них понять з теорії літератури: за допомогою яскравої графіки й анімаційних ефектів основний наголос робиться саме на візуальному сприйнятті теоретичних понять; спеціальні відеоефекти «оживляють» нецікавий, але обов'язковий для опанування матеріал, допомагають п'ятикласникам в ігровій формі самим виводити основні поняття з теорії літератури, що сприяє їх глибшому засвоєнню.

На першому етапі роботи школярі лише сприймають готові схеми, через які подаються певні поняття. Надалі вони легко навчаться виокремлювати головне, розставляти акценти самостійно. Це особливо важливо, коли є потреба визначити спільне й відмінне, наприклад, між близькими поняттями, зокрема під час вивчення жанрів прислів'я та приказки. Мультимедіа підсилює використання підручника. Так, залучаючи до презентації ілюстрації вже на першому уроці можна провести літературний диктант «Упізнай героя». Дітям дуже цікаво впізнавати на демонстраційному екрані ілюстрації з їхньої настільної книги, що заохочує заглиблення в її зміст. Крім того, така форма роботи привчає школярів не боятися різних форм контролю знань.

У п’ятому класі вивчаємо твори, тексти яких відсутні в підручнику, тому проводила урок-екранізацію та створювала презентацію до таких уроків. Наприклад, при вивченні творів Льюїса Керролла "Аліса в Країні Див" та Роальда Дала "Чарлі і шоколадна фабрика". П'ятикласникам давала випереджальне завдання знайти програмові твори в Інтернеті , скачати їх і завантажити в електронні книги або планшети. За допомогою ІКТ вчитель має можливість підвищити емоційну насиченість уроку. Доречним тут буде, приміром, музичний супровід навчального матеріалу. Доцільно це робити, скажімо, під час вивчення ліричних творів. Наприклад, при вивченні поезії в 5 класі Генріха Гейне та Йоганна Вольфганга Гете.

Важливо, читаючи твір, завжди звертати увагу на його автора. І в цьому допомагає комп'ютер, роблячи звичною демонстрацію портретів письменників на яскраво оформлених слайдах.

Мультимедіа дають можливість використовувати на уроках велику кількість ілюстрацій до творів. Наприклад, під час вивчення казки Г.К. Андерсена «Соловей» п'ятикласники переказують епізоди з неї, які відповідають ілюстраціям, що демонструються на екрані. Такий вид роботи сприяє розвитку зв'язного мовлення. Крім того, учні вчаться складати план твору за поданими ілюстраціями. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій підпорядковується віковим особливостям учнів. Якщо у навчанні дітей середнього віку доцільно використовувати ігрові форми із великою кількістю наочності, то, працюючи зі старшокласниками, варто подбати про інтелектуальну насиченість програми.

Незмінними є засоби мультимедія, коли йдеться про вивчення біографії письменників. Наприклад, на уроці, присвяченому Ф.Кафці, демонструється широкий спектр наочності: портрети письменника, його родини, фотографії, фотокопії документів, ілюстрації до творів. Це дає можливість глибше проникнути у внутрішній світ митця, зрозуміти, зокрема, чому він перетворив свого героя на комаху.

До вивчення біографії М. Гоголя програма сучасної школи ставить такі вимоги: учень розповідає про зв'язки М. Гоголя з Україною та її культурою

(7 клас, "Тарас Бульба"); в 9 класі від учня вимагається знати: "окремі відомості про життя та творчість письменника" та "авторів і перекладачів вивчених творів".

Існує велика кількість різноманітних наочних матеріалів, які стосуються життя та творчості М. Гоголя. Це і портрети, і картини, на яких зображено М. Гоголя, і фотографії місць, що безпосередньо пов'язані з його життям.

Проте часто з такого різноманітного матеріалу на практиці застосовуються лише портрети і, можливо, кілька репродукцій. Тому що вчитель не має в своєму арсеналі репродукцій та ілюстрацій належного формату та якості. Наприклад: всім відомий портрет М. Гоголя, виконаний Ф. Моллером, легко знайти в кожній шкільній бібліотеці, чого не скажеш про портрети, що належать О. Венеціанову та І.Жерену. Вони представлені, зазвичай, в книжках, у вигляді невеличких ілюстрацій, і працювати з ними вчителю буде нелегко.

Якщо ж відсканувати ці портрети та за допомогою програми створення презентацій спроектувати на екран чи мультимедійну дошку, то отримаємо матеріали до уроку належної якості.

Типологія уроків з мультимедійною підтримкою доволі широка. На уроках світової літератури найчастіше використовую такі з них:

1.Уроки-лекції.

Інформаційно-комунікативні технології роблять лекцію більш ефективною і активізують роботу класу. Презентація дозволяє упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні з літературою види мистецтва. На великому екрані ілюстрацію можна показати фрагментами, виділивши головне, збільшивши окремі частини, ввести анімацію, колір. Ілюстрацію можна супроводити текстом, музикою. Презентація до уроку-лекції може створюватися самим учителем або на основі невеликих учнівських презентацій, які ілюструють їхні доповіді та повідомлення. ІКТ не скасовує традиційну методику проведення уроку, але полегшує технологію його створення.

2. Урок аналізу тексту.

На такому уроці презентація дозволяє реалізувати інтегрований підхід до навчання. Інтерпретуючи художній текст, учень може і повинен бачити розмаїття трактування образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різноманітних ілюстрацій, доповнених витягами з літературознавчих робіт, дає можливість створити проблемну ситуацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. Проблемно-пошукове навчання стає провідним на таких уроках. На слайдах розташовується не лише додатковий матеріал, а й формулюються завдання, фіксуються проміжні та кінцеві висновки.

3. Узагальнюючі уроки.

За допомогою презентації можна підготувати і такі уроки. Завдання їх – підсумувати всі спостереження, зібрані у процесі аналізу твору в єдину систему його цілісного сприйняття, але вже на рівні більш глибокого розуміння; вийти за межі уже розглянутих проблем, емоційно охопити весь твір. Вирішити ці завдання і дозволяють ІКТ. Схеми, таблиці дозволяють зекономити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір. Крім того, висновки і схеми можуть з'являтися поступово, після обговорення чи опитування учнів.

4. Інтегровані уроки.

Урок, створений за допомогою ІКТ, по суті, вже інтегрований (інтегрованим уроком вважають такий, що є результатом спільної діяльності двох чи кількох вчителів та учнів).

Комп'ютеризований урок є цікавим та важливим відкриттям сучасної освіти. Чим ширше застосовується комп'ютер у процесі навчання, тим вагоміші його результати, тим більша зацікавленість учнів предметом. Бо саме комп'ютер сприяє формуванню інформаційного середовища з теми, яка вивчається.

Проте слід зауважити: урок не повинен перетворюватися на видовище. Мультимедійні засоби – не самоціль. Їх слід використовувати тільки в комплексі з іншими засобами, відповідно до завдань уроку.

Крім того, важливо не забувати: уроки літератури – для вивчення саме літератури, і твір письменника не можуть замінити ніякі фільми чи відеокліпи. Мультимедійні технології виконують допоміжну функцію, щоб досягти більшого ефекту у сприйманні та розумінні літературного твору. Не варто навчальний кабінет перетворювати у кінозал чи дискотеку. Слід ретельно продумувати місце, час, доцільність використання комп’ютерної інформації на уроці.

Відомий український педагог В.Сухомлинський звернув увагу на те, що, відкриваючи навколо себе красиве, милуючись і дивуючись прекрасному, дитина ніби дивиться в дзеркало і бачить свою власну красу. Чим раніше вона відчує прекрасне і чим більше захопиться ним, тим глибшими будуть почуття дитини. Крім того Василь Олександрович писав: «Свій ідеал я бачу в тому, щоб буквально кожна дитина побачила прекрасне, зупинилася перед ним у замилуванні, зробила прекрасне частинкою свого духовного життя, відчула красу слова і образу». Урок літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед - це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого і доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача. Для побудови своїх уроків я використовую алгоритм: Зацікавлення — Здивування — Захоплення — Пізнання.

Кожного разу, готуючись до уроку, думаю, як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі, як привернути інтерес учня до навчання, до свого предмета, як домогтися, щоб учень, який не виконує домашні завдання і «відсиджує» уроки в школі, став працювати.

Вважаю, що у сучасному інформаційному просторі дана технологія є актуальною. Ідея досвіду допомагає мені підняти на новий рівень освоєння навчального матеріалу.

Я завжди задаю собі питання: «Як зробити урок цікавим і захоплюючим, як перетворити його на годину естетичної насолоди, хвилюючу мандрівку з учнями в незвідані світи, в таємниці людського серця? Як розширити прагнення учнів до знань?».

І, можливо, на деякі питання я можу дати відповіді. Я прийшла до висновку: впровадження в практику роботи ІКТ, дає мені змогу зацікавити учнів самостійним пошуком різних джерел інформації, розвивати їх творчі здібності, критичне мислення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки.

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів уроку.

Реалізацію ідеї здійснюю за такими основними напрямками:

- залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту.

- розвиток критичного мислення;

- розвиток творчих здібностей;

- розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному просторі;

- формування інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних потреб;

- інтенсифікація навчання і виховання за рахунок використання ІКТ;

- удосконалення науково – методичного забезпечення навчально – виховного процесу;

- оптимізація освіти на основі використання інформаційно – комунікаційних технологій.

В своїй роботі використовую досвід вчителів: Шуляр В.І. “Сучасний урок літератури: технологічні моделі”, «Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання” , О.Пронкевич . Власні моделі уроків з використанням комп’ютерних технологій, досвід учителів області, України (Пометун О., Пироженко Л., Подмазін С., Ельконін Д., Давидов В., Махмутов М.,

Сизоненко Г.).

Використання ІКТ дає мені можливість формувати мислення учня та розвивати учня – читача.

Велике значення для мене має навчання на курсах післядипломної педагогічної освіти, відвідування уроків у своїх колег, участь у рамках районного методичного об'єднання учителів світової літератури. Шукаю активні способи викладання світової літератури.

Свій досвід впроваджую через свою веб-сторінку на сайті школи та персональному сайті вчителя світової літератури, читачами яких є учителі світової літератури України.

Отже, я вважаю, що використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури є доцільним і виправдовує себе. Література має бути невід`ємною частиною сучасного життя, а медіаосвіта – невід’ємною частиною уроку.

Новітні технології, безперечно, потрібні. Бо вони активізують процес навчання, роблять його ефективнішими. Але перетворювати їх на самоціль недоречно. Інновації ні в якому плані не повинні витісняти на другий план традиційні методи, форми та прийоми роботи на уроці. Урок, нашпигований новітніми технологіями, може мати зворотній результат, коли діти не розуміють, для чого вони використовували такі методи, про що нове вони дізналися під час вивчення теми. Ось чому має бути дозоване, фрагментарне використання новітніх технологій.

Також у своїй роботі я використовую педагогічну технологію «Ситуація успіху». Народження педагогічної технології «Створення ситуації успіху зумовлене самим життям. Школа має готувати успішну людину. А не невдах, які ламаються від перших труднощів.

А базується вона на працях А. С. Макаренка, В. О Сухомлинського та інших видатних педагогів. Наприклад у своїй педагогічній діяльності А. С. Макаренко розробив ідею «завтрашньої радості», а В. О. Сухомлинський розвинув цю ідею у своїй «Школі радощів».

Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан, для якого характерне задоволення дитиною наслідком фізичної або моральної напруги під час виконання якоїсь справи. Ця ситуація має місце тоді, коли сама дитина визначає досягнуте як успіх, як уміння здолати свою боязкість, незнання, психологічну вразливість та інші види труднощів. Вона здатна змінити стиль життя юної особи, поліпшити взаємини з оточенням.

Учні активно залучалися до роботи,навчилися користуватися різними джерелами інформації, працювати в команді, тобто прислухатися та допомагати одне одному. Зникла нервовість.

Школярі навчилися користуватися різноманітними мовознавчими джерелами. Із задоволенням беруть участь у створенні різноманітних проектів. В учнів з’явилося почуття відповідальності за результати роботи в команді.

Наші вихованці повинні усвідомити, що задарма в житті нічого не дається, до всього необхідно докласти зусиль. Успіх завжди еквівалентний витраченим зусиллям.

В. О. Сухомлинський писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. Дитяча душа як чистий аркуш паперу… Записи на ньому роблять батьки, друзі, оточення. Та чи не найважливішими є записи, зроблені педагогом на чистому аркуші дитячої душі. І головними його гаслами в цій роботі мають стати такі: «Допоможи! Не нашкодь!»- це і є моє заповітне життєве кредо.

Список використаних джерел

1. Андрєєва О. В. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. — 2008. — № 6. — С. 12-25.

2. Байков В. Интернет: поискинформации, продвижениесайтов. - Спб.: БХВ, 2000. - 288с.

3. Беженар Г. Нові інформаційні технології у навчальному процесі сучасної школи / І. Беженар, О. Волинко // Директор школи. − 2005. − № 37 (373). – С. 13–15.

4. Богдан Л. Впровадження мультимедійних технологій у навчання:крок у майбутнє – це наше теперішнє / Л. Богдан // Зарубіжна література. – 2005.– № 21–24 (421–424). − С. 60–62.

5. Збірник комунікативно-ситуативних вправ щодо розвитку життєвих компетентностей учнів: Зарубіжна література. 5 – 11 класи. Укладачі: Мельникова Л.В., Бібік С.В., Соколова Т.Є.// Заг. Ред.. Ціка І.Г. – Донецьк, 2010. – 172 с.

6. Сафарян С. Формування компетентної особистості починати з себе// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. - № 1. - С 8 -10.

7. Побірченко Н. Інноваційні підходи до підготовки майбутніх вчителів у контексті реформування системи вищої педагогічної освіти. Рідна школа. - 2003.-№3. с. 5-7.

8.Пищик О. Інформаційно-комп’ютерні технології та сучасний урок // Відкритий урок. – 2010. – №3. – С. 26-30.

9. Шуляр В. І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі : [навчальний посібник] / Василь Іванович Шуляр. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 136 с.

Коментарi