Я працюю на посаді вчителя української мови та літератури КЗ «Новогригорівська Перша ЗШ І – ІІІ ст.» Педагогічний стаж роботи 14 років, із них 7 - вчитель укр. мови та літератури.

Моя проблема: «Інтерактивні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури»
Моє кредо: «Щоб вести дітей за собою, необхідно самій рухатися, йти вперед!»

Учитель – не просто професія, бо він не тільки допомагає здобувати знання, але й виховує особистість, свідомого громадянина. Саме тому до дітей треба йти лише з любов`ю, інакше вони відчують фальш і не відкриють свої серця.
За Державним стандартом повної загальної середньої освіти завданнями освітньої галузі “Мови і літератури” в школі є «…формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти»[1]. Отже, серед завдань сучасної освіти одним із найважливіших є виховання гармонійно розвинутої особистості.
Для покращення якості знань учнів сьогодення вимагає пошуків нових шляхів навчання. Та одне з головних завдань учителя – допомогти учневі навчитися самостійно здобувати знання. Кожен урок повинен сприяти розвитку інтересів учнів, набуттю ними навичок самоосвіти. Українська мудрість стверджує: «Можна привести коня до водопою, але пити воду кінь повинен сам». Тому впроваджую форми і методи організації НВП, що забезпечують самостійність навчання учнів (пошук необхідної інформації в бібліотеці, інтернеті, написання рефератів тощо).
В Етичному Кодексі українського вчителя зазначено: «Обов’язок учителя перед суспільством – свідомо оцінити роль, яку він може взяти на себе в конкретному випадку залежно від своєї компетентності, інтелекту, обставин та середовища». Сучасний учитель української мови - учитель, який докорінно переосмислив свою роль у навчально-виховному процесі з урахуванням новітніх рис суспільства: розвиток комп'ютерного інтелекту та усвідомлення, що мова є основним засобом спілкування та інструментом для досягнення успіху. Згідно з методичними рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу, зміст навчання української мови має бути зорієнтованим на розвиток мотивації до вивчення і на формування комунікативних умінь та навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності.
У сучасному мовному просторі, де нові знання та інформація подвоюються шаленими темпами, кожні 2-4 роки, комп’ютерні технології стали невід’ємною частиною спілкування, отримання даних, розвитку творчих здібностей і самоосвіти. Для учнів це природний та цікавий шлях до розвитку уміння спілкуватись. Тому актуальність використання комп’ютерних технологій на уроці полягає саме в ефективності поєднання корисного і цікавого, навчання і розваги, наочності й інформативності. Саме це дозволяє по-новому підійти до проблеми, над вирішенням якої я працюю, а саме: «Використання інтерактивних технологій навчання у викладанні української мови та літератури».
У своїй діяльності використовую різноманітні комп’ютерні технології: мультимедійні презентації, електронні таблиці, відеоматеріали, Інтернет-ресурси, електронні словники.

Під час вивчення великих за обсягом тем з української мови зіткнулася з проблемою, що діти погано уявляють собі весь обсяг матеріалу, який необхідно вивчити. Тому поставила за мету створити такі схеми, які могли б не лише умістити в себе всю тему, але й показати ті зв`язки, у яких перебувають між собою мовні явища. При цьому задіяти більше можливостей головного мозку, використавши опорні сигнали та кольори-символи. «Опорні сигнали для учнів будь-якого віку є елементами гри. Але гри, яка навчає й допомагає пізнавати й розвиватися» .[2]

Інтерактивні та комп’ютерні технології відіграють важливу роль в організації навчально-виховного процесу завдяки тому, що вони надають учителю можливість урізноманітнити форми та методи роботи на уроці. Використовуючи комп’ютер, маю можливість організувати індивідуальну, парну й групову форми роботи.
Сучасний урок української мови та літератури відмінний від уроків, що їх проводили в минулому. Змінюються цілі навчання. Ці зміни диктують пошук нових форм і методів педагогічної роботи, щоб зробити навчання цікавим, різноманітним і захоплюючим.
Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну та пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і вчитель повинен прагнути дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати. Тому підбираю ігрові форми роботи одним учням і пропонуюю проблемні, дискусійні завдання іншим. Ідеалом сучасного навчання є особистість з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з хорошими орієнтувальними навичками та творчими здібностями. Праця учня, який роками сидить мовчки за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні отримання задоволення від навчання.
Розвиток творчого потенціалу людини трактується як основне завдання школи. Для його реалізації потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть навчально-виховного процесу. Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я».
Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально-виховного процесу, перейти до вирішення проблеми розвитку та реалізації творчих здібностей кожного школяра. Перебудова навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію функцій учителя

Використовую різні форми й технології уроку, спрямовані на активне засвоєння нового матеріалу й поглиблення раніше вивченого, щоби дати учням хороші знання. Кожна дитина має право на те, щоб усі її задатки, закладені природою, розвинулися якомога повніше. Сьогодні спосіб викладання української мови та літератури має створити умови для духовного самовдосконалення, самореалізації та самоутвердження дитини.

Педагогічний процес на уроках мови та літератури будується за принципом діалогу чи полілогу. Точкою відліку стає учень і його рух у часі й просторі відносно себе самого. Для реалізації свого життя зараз і в майбутньому дитина мусить вибирати для себе той чи інший ідеал. Українська словесність відкриває світ, у якому можна працювати над собою – набувати знання, розвивати самоаналіз, саморефлексію, самосвідомість. Методика створює умови, в яких з’являється і потреба, і бажання ставити запитання і шукати відповіді.
Я впроваджую різні форми, методи уроку, спрямовані на активне засвоєння нового матеріалу й поглиблення раніше вивченого, щоб дати учням глибокі знання. Здійснюю такі форми опитування: індивідуальну, групову, фронтальну, при яких над завданнями працюють окремі учні, група учнів або весь клас. Залежно від того, яке завдання ставиться на уроці, обираю форми й методи, які сприяють розвитку вмінь і навичок логічного й творчого мислення. Часто це інтерактивні методи навчання.
Коротко зупинюся на найбільш поширених методах, які було апробовано мною і введено в практику на уроках української мови та літератури.

Робота в парах. Оскільки у школі невелика кількість дітей у класах (5- 8 учнів),то це достатньо ефективний метод групової роботи. Робота в парах дозволяє учням вчитися обмінюватися думками й ідеями, аргументувати, відстоювати свою позицію, а це в майбутньому дозволяє переходити до складнішої форми роботи – малих групах, а згодом і провести дискусію.
Робота в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних у спілкуванні та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх. Окрім того, дітям легше висловитися в невеличкій групі. У цьому методі дітей приваблює те, що навіть якщо слабкий учень не може продукувати ідей, він усе одно залучений до роботи як чи посередник і тому корисний своїй групі.
«Мозковий штурм» спонукає виявляти свою уяву та творчість шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми. Найефективнішим цей метод виявився у 6 класі.
Дуже подобається дітям, якщо на уроках їм доводиться «голосувати ногами» (метод «Займи особисту позицію»). Імовірно, сама можливість того, що учень може стати в одній частині класу чи іншій (біля аркуша зі сформульованою проблемою «за» чи «проти»), а потім, під впливом аргументів опонентів, змінити свою позицію, викликає зацікавлення учнів. Метод корисний під час проведення у класі дискусії на суперечливу тему, дає можливість учням висловити свою точку зору.
Дуже ефективні методи «Мікрофон», «Незакінчене речення», бо дають змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою позицію.

Дуже добрий результат із перевірки знань учнів дають бліц-відповіді, заповнення таблиць, схем, робота з картками, тестовий контроль, складений за рівнями навченості. Усе це дає змогу залучити якомога більше учнів до роботи на уроці, перевірити якість виконання домашнього завдання.
Застосовую методи компетентно орієнтованого підходу до організації НВП. Зацікавлюю учнів читанням, враховуючи їхні можливості та потреби, для цього регулярно проводжу моніторинг техніки читання, спонукаю дітей до позакласного читання.
Педагогічні ідеї, поради та натхнення черпаю із праць відомих талановитих педагогів, зокрема А. С. Макаренка, К. Д. Ушинського, В.Ф. Шаталова. А книги
В.О. Сухомлинського «Сто порад вчителю» та «Серце віддаю дітям» мають бути настільними книгами кожного вчителя. Для поглиблення свого педагогічного досвіду передплачую фахові видання, зокрема «Українська мова і література в сучасній школі», «ДИВОСЛОВО».

Час від часу поповнюю свою бібліотеку словниками, методичними посібниками, таблицями, роздавальним матеріалом, цікавими статтями про письменників із періодичної преси. Проводжу виховні заходи.
На належному рівні перебуває позакласна робота.

Завдяки поєднанню всіх цих методів діти добре засвоюють навчальні програми й показують хорошу результативність. Мої учні займали призові місця в районному етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської молоді
ім. Т.Шевченка, а також у районному етапі Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика, олімпіади з української мови та літератури.
«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель,» -- цю думку В.Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі. Але в наших силах змінити це. Учитель повинен навчити дитину вчитися – це його головне завдання.

Коментарi