Використання інноваційних технологій на різних уроках та в позаурочний час

Основи здоров’я

Під час роботи з дітьми над превентивним вихованням використовую не лише традиційні методи, а й інноваційні. Ось деякі приклади.

2 Інноваційні:

* психологічне щеплення (подібна до медичної);

* формування навички опору тиску (навчання розпізнавати, уникати або переборювати ситуації проти тиску однолітків, ознайомлення від способу відмови за допомогою рольових ігор);

* розвиток особистісної та соціальної компетентності (формування навичок подолання життєвих труднощів, розвиток уміння розв’язувати проблеми і приймати адекватні рішення, опиратися тиску однолітків і засобів масової інформації, контролювати свою поведінку, переборювати стрес, тривогу, вчити наполягати на своєму ).

За їх допомогою на поведінку і позицію дитини здійснюється педагогічний вплив, який змінює її погляди, мотиви і поведінку, в результаті чого формується механізм самовиховання й коригування відносин та вчинків.

Психологічне щеплення

Для формування у молодших школярів уміння контролювати власні емоції та почуття, вміння сказати «Ні» в ситуаціях ризику, захистити свою позицію варто запропонувати їм спеціальну вправу.

Вправа «Провокація»

Учитель об’єднує учнів у групи і пропонує їм розіграти ситуації, коли одна сторона прагне підмовити іншу до вчинення певної небажаної дії.

1. Після уроків тебе зустрічають двоє друзів з іншої школи і вмовляють спробувати випалити цигарку.

2. Повертаючись додому, ти з друзями зайшов до крамниці. Спочатку хотіли купити чіпсів, а потім друзі вирішили спробувати солодкого слабоалкогольного напою.

Після короткої попередньої підготовки групи по черзі розігрують ситуації. Решта дітей спостерігають і обговорюють побачене за таким планом:

- Кому вдалося вмовити?

- Кому вдалося відмовити?

- Чому?

- Що допоможе людині відчути себе впевнено в таких ситуаціях, прийняти правильне рішення?

Узагальнюючи результати виконання вправи, педагог акцентує увагу на тому, що для виходу із ситуації ризику існують різні варіанти поведінки:

· відстрочити дію;

· перевести розмову на іншу тему;

· взяти ініціативу в свої руки;

· перевести небезпечну пропозицію на жарт;

· запропонувати зустрічний прийнятний варіант поведінки;

· рішуче відмовити;

· впевнено сказати «Ні!»;

· відкласти розв’язання проблеми;

· запропонувати компроміс (бажано, щоб на кожен варіант був наведений приклад).

Учні мають зрозуміти, що добрих і поганих варіантів немає – є найбільш прийнятний за певних умов. Важливо вміти точно оцінювати ситуацію та свої можливості, чітко сказати «Ні!».

Формування навички опору тиску

Треба, аби вчитель пояснив дітям, що кожна людина має певні фундаментальні права, тому, відверто висловлюючи свої думки, почуття і переконання, не можна принижувати почуттів і поглядів співрозмовників.

КОЖНА ЛЮДИНА МАЄ ПРАВО

· Робити те, що вважає слушним, якщо це не шкодить іншим;

· Захищати свою гідність за допомогою відповідальної поведінки, без агресивних намірів, навіть якщо це не подобається іншим людям;

· Висловлювати оточенню свої прохання і потреби, але водночас з повагою ставитися до права іншої людини відмовити у виконанні прохання;

· Обговорити з іншою особою і з’ясувати права обох сторін у випадках, коли вони не очевидні;

· Скористатися своїм правом.

Аби формувати у дітей уміння протистояти чужому тиску, варто запропонувати їм виконати вправу.

Вправа «Упевнена людина»

(мозковий штурм)

Учні об’єднуються в групи по 3-4 особи. Педагог пропонує їм обговорити питання: як має поводитись людина, як повинна відповідати, якщо її примушують робити те, чого вона не бажає? Після короткого обговорення групи представляють свої варіанти рішень.

Після того як усі групи висловлять свої пропозиції, педагог має привернути увагу дітей до змісту поняття «впевнена поведінка».

УПЕВНЕНА ПОВЕДІНКА базується на таких ОСНОВНИХ ПОЗИЦІЯХ:

· почутті власної гідності й повазі до самого себе;

· готовності виголосити і захистити власні права з одночасним розумінням того, що інші теж мають на це право.

Почуття власної гідності й повагу до самого себе варто будувати на знанні своїх слабких і сильних сторін та на щирих контактах з доброзичливими до нас людьми.

ВПЕВНЕН ВІДМОВА – це відверта відмова, відмова без обговорення, хіба що з поясненням причин такого рішення (не треба детально обговорювати своє рішення і вживати формулювання типу мушу і не можу).

АЛГОРИТМ УПЕВНЕНОЇ ВІДМОВИ

1 – скажіть «Ні!».

2 – скажіть, чого ви не зробите.

3 – поясніть своє рішення, виходячи з власних планів, бажань, потреб і прав.

Наприклад: Ні, я не піду з тобою у гості до твоїх друзів сьогодні. Я обіцяв сестрі піти з нею до спортзали.

У конфліктній ситуації впевнена поведінка дає змогу досягти компромісу без зречення власної позиції та цінностей. Люди, які поводяться впевнено, в ситуаціях ризику можуть чітко сказати «Ні!» без докорів сумління, злості чи страху. Це – ключове уміння у ситуаціях протистояння натискові, пресингу, маніпуляціям.

Розвиток особистісної та соціальної компетентностей

Для формування почуття власної гідності, усвідомлення ними унікальності кожної людини, розвитку вміння будувати відносини з іншими людьми на толерантній основі, слід прищеплювати їм уявлення про основні норми такої взаємодії. Засобами цієї діяльності є різноманітні вправи, рольові ігри, дискусії тощо.

10 «НЕ МОЖНА»

1. Наодинці із собою чинити не так, як ти вчинив би на очах у людей.

2. Лінуватися, бути ледарем, неробою, дармоїдом.

3. Видавати за доблесть і заслугу те, чого ти не заслужив працею.

4. Бути жадібним, корисливим, негостинним.

5. Соромитися простої праці своїх батьків.

6. Глумитися зі старості.

7. Лицемірити, говорити не те, що думаєш, відчуваєш.

8. Запобігати перед тим, хто сильніший за тебе.

9. Вимагати від батьків того, чого ти не заслужив працею.

Давати «порожні» обіцянки, не дотримуватися слова.

У своїй роботі я працюю по технології розвитку критичного мислення.

Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини – це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. В її основу покладено ідеї Ж.Піаже та Л. Виготського щодо творчого співробітництва вчителя та учня.

При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Для того, щоб навчитися критично мислити, учням необхідно почати мислити критично.

МЕТОДИКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1. Методика «Передбачення»

Можна пропонувати передбачення:

· за прислів’ями;

· за загадками;

· за твердженням, догмою;

· за ключовими словами;

· за малюнком;

· за поданим початком.

2. Методика «Ґронування»

Це методика навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Це не лінійна форма мислення, яка функціонує подібно до принципу роботи нашого мозку. Ґронування може бути використано як на етапі актуалізації, так і на стадії усвідомлення.

Працюю за схемою

· Пишу центральне слово.

· Записую слова та фрази, які спадають на думку учням з обраної теми.

· Встановлюю, там, де це можливо, зв’язки між поняттями.

3. Методика «Взаємного навчання».

1. Учні виступають у ролі учителя.

2. Керують процесом навчання.

3. Працюють у групах.

4. Читають текст частинами.

5. Виконують 5 основних завдань:

· зробити висновок із прочитаного;

· поставити 2-3 питання та вислухати відповіді на них;

· пояснити незрозуміле;

· скласти передбачення до наступної частини;

· прочитати наступну частину.

4. Методика «Інтерв’ю».

1. Читання тексту та фронтальна робота над ним.

2. Далі працюють два учні – кореспондент та респондент.

(Тема інтерв’ю може бути різноманітною. Вона може буквально повторювати зміст тексту або привносити власне сприйняття кожної дитини прочитаного матеріалу).

5. Методика «Дискусія».

Академічна:

- визначаємо «за» і «проти»;

- наводимо аргументи;

- кожна група після цього залишається на своїй позиції.

Конструктивна:

- позиція визначена;

- групи шукають аргументи «за» і «проти»;

- визначають 5 найбільш вагомих аргументів;

- підбиваючи підсумок, акцентують, чому саме ці аргументи найбільш вагомі.

Особливо хочеться підкреслити, що для впровадження методичної системи критичного мислення потрібно лише одне – це бажання вчителя працювати творчо, по-сучасному. Успіхів Вам!

Коментарi